Метою викладання курсу “Історія світового театру” є введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про виникнення театрального мистецтва, його еволюцію, особливості театральних систем різних епох і етносів, основні поняття з історії й теорії драми і театральної критики, а також зв'язок театру з іншими формами й видами мистецтва, тобто уявлення про нього як про синтетичне мистецтво.
Головним об’єктом вивчення курсу «Історія світового театру» є феномен сценічного мистецтва як синтезу мистецтв, що представлений від до цивілізаційних, явлених ще на біологічному (до культурному) рівні ігрових форм, до сучасних театральних явищ (перфоманс, хепеннінг, інші експериментальні візуальні видовищні форми).
Курс репрезентує всі головні підходи, що існують в історичному й сучасному театрознавстві. Значне місце в ньому займає теорія драми й основи театральної критики, що дають можливість студентам розібратися в широкому спектрі різноманітних драматургічних жанрів і типів, оволодіти навичками дієвого аналізу п’єси й вистави.
Головним завданням вивчення дисципліни є формування теоретико-методологічних уявлень студентів про феномен театру як синтетич
та режисерські роботи.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти: самостійно аналізувати та оцінювати розвиток культурних феноменів, їх перспективи та проблеми; вміти розрізняти та розпізнавати конкретні тексти сучасної української культури, вміти робити критичний аналіз вистави, писати рецензію.
Склавши уявлення про загальні закони театрального мистецтва, логіку його еволюції, студенти сформують здібності не лише професійного аналізу суміжних з театром форм, зокрема літературних, а й повною мірою оволодіють знаннями про практичні аспекти роботи над спектаклем (робота цехів, театральний менеджмент тощо), що є необхідною складовою їхньої майбутньої практичної діяльності.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: стан розвитку світового театру в різних його жанрах та проявах (музичний театр, ляльковий, дитячий, драматичний, театр одного актора); також студент отримує знання про складові театрального дійства та механізми їх взаємодії; також студент повинен знати хронологічну історію розвитку театрального мистецтва і найкращі творита режисерські роботи.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти: самостійно аналізувати та оцінювати розвиток культурних феноменів, їх перспективи та проблеми; вміти розрізняти та розпізнавати конкретні тексти сучасної української культури, вміти робити критичний аналіз вистави, писати рецензію.
- Викладач: Тетяна Станіславівна Овчаренко
Стрімкі зміни в науковій парадигмі останніх років призвели до різкого розширення кола явищ, що розглядаються в якості фольклорних фактів (в тому числі малих і мовних жанрів, а також численних видів і форм міського фольклору), до зміщення інтересу від іманентних «внутрітекстових» закономірностей до дослідження їх контекстних зв'язків і прагматики. Розуміння фольклорної традиції як комплексу традиційних смислів, втілених у вербальних та невербальних текстах актуалізує питання: що саме стає предметом традиції і чому, як і в яких ситуаціях здійснюється передача цієї інформації в традиційній культурі, які видозміни відбуваються з нею в поліетнічному середовищі міста в зіткненні з масовою культурою. Саме це робить предмет нашого розгляду досить своєчасним, гострим і практично орієнтованим в системі підготовки сучасних гуманітаріїв.
Метою викладання курсу «Фольклорна та традиційна культура» є введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про онтологічні категорії фольклору; формування уявлення про особливості фольклорної традиції як специфічного комунікативного каналу трансляції соціального і духовного колективного досвіду етносу, що забезпечує безперервність передачі значущої (для народу в цілому або окремих його груп) інформації в часі і в різноманітності форм: усних і письмових, вербальних і невербальних; про фундаментальні концепти традиційної культури та їхнє втілення у фольклорних текстах різних жанрів; про комплекс архаїчних вірувань, знань, дійств народного життя, сучасний його етап зокрема, його елементи та їхній взаємозв’язок, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення культурно-історичних комплексів і проблем культурного розвитку, а також аналіз основних підходів до вивчення інших курсів за даним напрямком.
- Викладач: Альона Іванівна Швець